Бо у цябе я паэт не залётны!
Штохвіліны цябе ўспамінаю!
Ты мне ў радасці і ў журбе
Прывітаннем з радзімага краю!
Ты на досьвідку зорка мая,
Ка мне сонцам прыходзіш з усходу!
Не раўную, павер, цябе я,
Адвярнуць бы хацеў зло і шкоду.
Я хацеу бы абараніць,
Каб ты чэрствай душы не спазнала,
Бо с табою чырвоная ніць
Мяне колісь навекі звязала.
Ты прабач, што табе больш пішу,
Што вясёлы с табой і самотны!
Я цябе ў маім сэрцы нашу
Бо ў цябе я паэт не залётны!
Свидетельство о публикации №116071303100