http://www.stihi.ru/2015/10/23/5014
Чекати марно сонячних вістей.
Під боком осінь файно вже газдує*,
Ллє дощ ранковий і мені постіль
покинути то мука, що нуртує**.
Розписано в ній по годинах день:
Вперед, дави вже пальцем на «іконки» -
Туди нервово згуба вже бреде
й дере всім вибраним і званим бронхи,
там скрізь лежить безвихідь, як імла,-
на білім світі світла стало мало,-
там швидкість недоречно принесла
втому тяжку, за нею що сховалась…
А в голові, де метушні злий чад
невиснаженно та іще лукаво,
чужинною молитвою і в лад
про Бога думка
там вирує в славі.
*газда - хозяин
**нуртує - бурлит
Ждать неоткуда А. Грачева Перевод
© Copyright: Николай Супличенко, 2016
Свидетельство о публикации №116071302186
Свидетельство о публикации №116071302186
Рецензии