Чому так гiрко...

чому так гірко розуміти
що кожна секунда може вбити
що серце виривається з грудей
прагнучи сотні свіжих ідей
між зірок і планет у пошуку
аби побачити свої вірщі у друку
Хіба це потрібнотобі? скажи відврерто.
Чи не легше було б цієї миті померти?
*************************************
чому так гірко плачуть ті
що тонуть у своєму найщирішому почутті
чому втрачаючи залишки свідомості
А ти бачиш на прапорі лише череп і кості
втрачаючи глузд у ненависті
до себе
хіба це потрібно тобі?
Скажи відверто
*****************************************
Ховаючи обличча у долонях
ніколи ти не знайдеш в собі сили
коли втрачаєш свідомість у буднях
знайдеш своє ім'я на камені біля могили
але якщо щось всеж таки болить
у грудях а бо скронях
ти впіймаєш цю мить
ту мить що дасть тобі спрагу до життя,
те почуття,що врятує від небуття.
**************************************************
(!!!!!!!!!!!!!!!!Караючи себе за сотні провин
зрозумій нарешті,що лишився один.
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!)
**************************************************
"зруйнована всесильним почуттям,
так втомлена самотнім існуванням.
Чи варто говорити про кохання
тоді,коли прощаєшся з життям...
тоді,коли прощаєшся з життям...
Тоді,коли прощаєшся...
Чомусь так гірко плакала вона,
ховаючи обличча у долонях.
І щось боліло в грудях і у скронях.
І в душу не приходила весна...." (с) О.Пономарьов