Листи

Я пишу тобі листи,
Вони різноманітні, немов квіти.
Одні ніжні, жорстокі, веселі й сумні,
Вони як я – неординарні.
Я пишу тобі листи,
У них те, чого вже ніколи не зможу сказати.
У них мої сни, думки, сподівання,
У них добро, любов, журба й благання.
Я листи пишу тобі…
Інакше не можу – мушу.
Я так, ніби поруч з тобою опиняюсь,
У них я така, яка є – не ховаюсь.
Я листи тобі пишу,
В яких за все пробачення прошу.
В яких не втомлююсь повторюватись – кохаю,
В яких відповісти мені благаю.
Я листи пишу тобі,
Хочу захистити тебе від будь якої біди.
Хочу щоб щасливим ти був завжди,
Щоб більше ніколи не пізнав журби.
Я листи пишу тобі,
Бо не можу більше це тримати у собі,
Я досі сильно тебе люблю,
За тебе Бога знову й знову молю.
Я буду далі писати тобі листи,
Ти, будь ласка, за це мене прости.
Мені просто не пізнати спокою,
Поки не дізнаюсь що з тобою.
Я буду далі писати тобі листи,
Це мій тягар. Мене нікому спасти.
Я буду далі писати тобі листи,
Хоча ти можеш і не відповісти.
І я завжди чекати буду,
Просто ніколи тебе не забуду.
10 вересня 2014 рік