Не треба чекати
вирушайте в дике поле.
Де чебрець і полини,
сили нам дадуть вони.
Щоб цвіли поля і ріки,
треба брати в руки піки!
Най втікають за кордони
навіть штопані гордони.
Доки ж пастимуться кози –
не розквітнуть буйно рози.
Як боротись почнемо –
скинемо гуртом ярмо.
А зібравши сили вдосталь,
змиємо усю коросту.
І засяє Україна,
її мова солов‘їна.
Щастя й радість на віки –
це пророчать нам зірки!
12.07.2016
* Мій коментар до твору Миколи Годунка ( Дід Миколай) „Ой доля ж ти доля, дикі ягоди з поля“на сайті „Клуб Поезії“.
Свидетельство о публикации №116071206846