Він любив дивитись на чужі поцілунки –
це було частиною його роботи.
Він з чужих поцілунків робив подарунки –
він робив приємно своїми фото.
І, якось сталось, одна з наречених,
що розчулилась радістю в день спекотний,
і його до свята зробила причетним –
поцілунком у щічку безтурботним.
Це була лише мить, мить, одна, коротка.
Але це до останніх днів не забулось,
як кричали: «Фоткайте», і хтось зафоткав,
і не раз чорно-біле щастя вернулось...
Чорно-бiле щастя, або Людина у кадрi
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116071203537
Свидетельство о публикации №116071203537
Рецензии