Горює поглядом лихий лиман.
А беріг горнеться в обійми хвилі.
Одягшись на ніч в жовтий свій кафтан...
Закутавшись в вбрання думок,-постилі.
Чи постять думкою,чи маривом краї...
В сувоях днів,що дляться також довго.
Заховані чужі,давно в своїх...
Ховаючись у материнське лоно.
Рідного краю,рідної землі...
Гонять думками,тишою благають.
Живуть там часом,-устої свої...
А часом люди...що своїх не мають.
(Понкратова.О.В.)
Думки 3
© Copyright: Лена Грама, 2016
Свидетельство о публикации №116071202776
Свидетельство о публикации №116071202776
Рецензии