Ти просто не знала, що душi лiкуються дотиком
Ти щиро вважала, що біль у душі треба пестити.
І ти весь наш час зустрічала мене щирим спротивом.
Відверто казала, що хочу до тебе підлеститись.
А я – з квіточками, наївний, смішний – попід дощиком.
Не гнівайся, я і стояв би до ранку під вікнами.
Так щиро і чисто не кожен іде навіть прощею.
Мені навіть заздрощі не видавалися б прикрими.
Любов, коли справжня, не міряє дійсність образами.
Любов, коли справжня, не чинить ні болю, ні спротиву.
Любов захищається тільки очима, не фразами...
Любові, як справжня, достатньо єдиного дотику...
Свидетельство о публикации №116071210229
Такие мысли вызвали эти замечательные стихи. Яркость образа поразительна.
Людмила Сташкова 12.07.2016 23:46 Заявить о нарушении