Коли курличуть журавлі,
А у душі немов як в пеклі,
І за вікном стучать дощі,
Немає сонечка на небі,
Там стежка мов як пояс в*ється,
До дому мати кличе сина,
Але до дому не вернеться,
Яка рука у смерті його вина?
Бур*яном затягне ту стежину,
Охолоне ніжність матері долонь,
Також буде кликати у хуртовину,
Розпалив для сина любого вогонь.
Коли курличуть журавл
© Copyright: Людмила Дубищева, 2016
Свидетельство о публикации №116071104444
Свидетельство о публикации №116071104444
Рецензии