ВОНА І Є ТО – ЗАВІРЮХА
Ой хурделиця, завія,
Метели;ця, заметіль...
Завірюха сильно виє
Десь з гори летить, відтіль.
Вона стогне й завиває,
Білим слідом пробіжить,
Ще й морозом налякає,
І засвище, загудить.
Зима біла і співуча
Хугами лякає нас –
І хурделиця тріскуча
Неповторна кожен раз.
Вона настрій добрий має,
І натхнення в неї є,
Заметіль усе здолає,
Коли вітер шанс дає.
Метели;ця добре дмуха,
Мете добре заметіль.
Заварила завірюха
Білий сніговий завій!
19.01.2012
Вона i е то завiрюха
© Copyright: Виктор Плут, 2016
Свидетельство о публикации №116071005781
Свидетельство о публикации №116071005781
Рецензии