БАТЬКІВСЬКА ХАТА
Батьківська хата, без неї не можу
Я обійтися у свої роки,
Серце тремтить, як до неї заходжу,
Добре стає, залюбки.
Лагідно пісню завзято співаю.
У палісадник відкрив два вікна -
Їх до зорі отак залишаю,
Наче на дворі тепленька весна.
Може, скоріше так прийдуть до хати
Спогади диво-пори,
І будуть у мріях мене колихати
В дивні, ясні вечори.
Їх, як завжди, любив я у юнацтві,
Хоч сором’язливий був з давніх пір.
Було давно це в моєму дитинстві,
Спогад поміг написати свій твір.
Бо це найкраще, що було у мене,
Тоді ж зі мною були батьки...
На жаль, вже минуле ніхто не поверне,
Про це у віршах мої сумні рядки.
Батьківська хата у серці назавжди,
Тепло я її відчуваю в собі.
Й досі від неї чекаю поради,
Щоб було щасливо в домі мені.
29.09.2012
Батькiвська хата
© Copyright: Виктор Плут, 2016
Свидетельство о публикации №116070908794
Свидетельство о публикации №116070908794
Рецензии