Кохання мить, як сонячне проміння,
Зігріває душі і серця,
Знай воно від Бога повеління,
Долю добувати до кінця.
Нам воно народжує зірниці,
Наближає сподівання час,
Тоді щастя буде у світлиці,
Коли радість близько біля нас.
У любові прихощі жіночі,
Посмішки ласкаві на лиці,
Де музики грають серед ночі,
Там танцюють гарно молодці…
Ми цілуємо вуста жіночі,
Бо вони солодкі і смачні,
Небо для коханих напророчить,
Провістить казково навесні.
Що ми варті люди без кохання?
Бій сердець, та настрій у житті,
Мить, коли збуваються бажання,
Кращого чуття нам не знайти…
Автор Геннадій Сівак.
2 липня 2016 року.
Кохання мить, як сонячне промiння...
© Copyright: Геннадий Сивак, 2016
Свидетельство о публикации №116070902566
Свидетельство о публикации №116070902566
Рецензии
"Що ми варті люди без кохання?" Прекрасне завершення-питання!
Нам з жiнкою добре це вiдомо...Всього найкращого Вам з жiнкою
в житттi та любовi! З повагою,
Йозеф Зон 12.07.2016 20:07 • Заявить о нарушении
Нам з жiнкою добре це вiдомо...Всього найкращого Вам з жiнкою
в житттi та любовi! З повагою,
Йозеф Зон 12.07.2016 20:07 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.