Ось i все - ось i дощ, або Про мокрих мужчин

Ось і все – ось і дощ... І, напевне, сьогодні
ми уже не побачимось, вдома – тепліше...
А краплин на асфальті все більше і більше.
А хотілось зігріти дві зимні долоні...

Може, просто уваги на дощ не звертати,
і вхопити таксі за вологі дверцята.
І для всіх буде дощ, а для нас буде свято.
І у кріслі зімлілому не засинати.

Дощ не може викреслювать день, не повинен.
Він не має на щастя ніякого права.
До коханої бігти крізь дощ – добра справа.
Я ж кохаю тебе, я – твій мокрий мужчина...

))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))

Вот и все - вот и дождь ... И, наверное, сегодня
мы уже не увидимся, дома - теплее ...
А капель на асфальте все больше и больше.
А хотелось согреть две зимние ладони ...

Может, просто внимания на дождь не обращать,
и схватить такси за влажные дверцу.
И для всех будет дождь, а для нас будет праздник.
И в кресле расслабленно не засыпать.

Дождь не может вычеркивать день, не должен.
Он не имеет на счастье никакого права.
К любимой бежать сквозь дождь - хорошее дело.
Я люблю тебя, я - твой мокрый мужчина ...