Минули наші вже роки,
Коли були ми молодими,
А нині ми вже старики
З хворобами нудними.
Колись любили ми цей світ,
А він привітно посміхався,
Та ось пройшло багато літ
Й він нас не помічати взявся.
Для нас чомусь усе не так
У світі цім, де ми живемо,
Нема порядку, скрізь бардак,
Чомусь свободою це звемо.
Багатим стати головне,
А як вже значення немає,
Надіючись що все мине,
Крадій розумника скрізь грає.
Як є не буде так завжди,
До влади прийдуть чесні люди
І від злодійства, як біди,
Тоді позбавимося всюди.
09.07.16.
Цей свiт
© Copyright: Георгий Грищенко, 2016
Свидетельство о публикации №116070901781
Свидетельство о публикации №116070901781
Рецензии