Намалюю я квітку
Серед поля зеленого.
Щоб яскраві пелюстки
Відняли мою біль.
Моє серце пробите
Стрілою каленою.
І не можу я витягти
Гостру зброю відтіль!
Потонула в любові,
Наче в річці солодкій.
Тільки хочу схопитися
За слизький бережок.
Та несе течія
Як пір*їнку, без лодки.
І не слухають руки
Моїх гучних думок!
Я без тебе живу -
Дні і ночі рахую.
А з тобою - години
Летять як зірки.
Жовту квітку сьогодні
Я тобі намалюю.
І вкладу в її листя
Нестерпні думки...
8 липня
© Copyright: Вера Сурикова, 2016
Свидетельство о публикации №116070809983
Свидетельство о публикации №116070809983
Рецензии
