***
В казематі, ІІІ. Т. Шевченко
Мені однаково, що буде
зі мною завтра чи колись,
бо верстові стовпи повсюди
в житті моєму пронеслись…
Та не однаково, до згину
як Україну призведуть
оті, ламає хто калину
і чинить справжню каламуть.
Отож живу немов на розі
вітрів, що дують напролом,
як мандрівник, завжди в тривозі,
на кораблі з пробитим дном.
Свидетельство о публикации №116070809768