на двох...
мучить болісна серце тривога,
бо в реальності – два світи наші різні,
як і ми…
поміж них, берег твій, берег мій,
зустріч поглядів – наша дорога,
і Любов залишає слід свій
навіки…
всім байдуже до нас… коли ж добре усім
обережною будь у словах…
не втрачай почуття безліч раз в забутті,
наче сни…
повертай поцілунки і я поверну.
п’янко-лунко дзвенітиме сміх,
миті щастя усі у віршах збережу
до глибин…
Свидетельство о публикации №116070801112