Убийцам, которые не убивали

Убийцам, которые не убивали

Ты говоришь "я невиновен",
Но как же, плут, тебе поверить?
И праведники, и злодеи
Не сознаваясь, алчут крови.

Ты словлен, сломлен и избит.
Кто б ни скрывался, ты попался.
Признался - так не отпирайся,
Года сиди в тюрьме, терпи!

Родным же горе на свободе,
Где палачи, убийцы ходят,
Чтут злость в законах между строк.

Домой вернешься только чудом -
Не признают ошибок судьи.
Какой от подлых судей прок?



Убивцям, які не вбивали

Ти кажеш "я невинуватий",
Проте і праведник, і злодій
Не каються й жадають крові.
Кому ж з вас можна довіряти?

Тепер не відпирайсь, не ний.
Хто б не ховався, ти спіймався,
Побитий, зламаний, зізнався -
Роками гнитимеш в тюрмі!

А рідним горе на свободі:
Там, де кати і вбивці ходять,
В законах - злоба між рядків.

Додому верне тільки диво:
Не визна суд, що помилився.
Що візьмеш з підлого судді?



To killers, who didn't kill

"I'm innocent" is what you say,
But can I really just trust you,
When both the wicked and the righteous
Did not confess and blood they crave?

And you arrested, broken, beaten.
Somebody hid, but you got caught.
Admitted crime you can't cross out.
Next painful years in jail you sittin'.

The freedom sorrow for your relatives
Nearby the torturers and killers
With laws of evil amid lines.

So miracle only bring you home.
Court didn't repent in errors own.
On the vile judges you can't rely.