Рiзно-Одинаковi
Таку нестерпну і невдячну,
Сама собі вже не пробачу
Тих незаслужених образ.
За погляд той і ті слова,
Які були, як меч у спину,
Себе картаю безупину,
Прошу тебе: пробач, пробач.
Ми часом летимо, нажаль,
Уламками метеориту
З одної точки цього світу,
Але, на мить, у різнодаль,
Рвемо вогнями летний шлях,
У планах-схемах різнобіжні,
Але, насправді, дуже ніжні
І одинакові в серцях.
Свидетельство о публикации №116070600384
Дорога дівчинко, від усієї душі, просимо для Тебе у Творця здоров"я, Міцного-преміцного! А ще величезного щастя і справжньої радості. Щоб ти завжди була коханою! Щоб достаток не змушував тебе бігати у пошуках роботи.
І нехай всі мрії та надії - збуваються!
Ми тебе дуже любимо і шануємо. За твоє добре серце та щиру душу. За твої чудові, глибокозмістовні вірші.
Натхнення тобі бажаємо та удачі.
З теплом та повагою,
Твої шанувальники
Богдана Синюк 14.07.2016 07:39 Заявить о нарушении
Так гарно, так щиро і просто сказано.
Так тонко, з відчуттям реальності і геніально.
Спасибі за побажання, підтримку, тепло, завжди готовність допомогти, за щирі серця і відкриті душі.
З вдячністю, повагою, теплом і світлим настроєм ВАША
Не Реальна 14.07.2016 11:25 Заявить о нарушении