Ще недавно, ще зовсім недавно,
лиш покликала, то полетів.
Вмить схопив капелюха і карму.
Ще й і ауру прихопив.
А тепер все змінилося. Зовсім.
Як покличеш, то я розгублюсь.
Як забрати з собою цю осінь
разом з містом, яке я люблю?
Як забрати з собою це небо?
Ці хмаринки в сльозах від дощу?
Рветься вітер: «Не можу без тебе».
Плаче ніч: «Я тебе не пущу»...
І тебе приїжджати не кличу.
І у тебе свої небеса.
І тебе дощ цілує в обличчя.
І усе твоє місто в сльозах...
Ще недавно, ще зовсiм недавно, або Часовi пояси
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116070509819
Свидетельство о публикации №116070509819
Рецензии
Стихотворение очень понравилось!
Здравствуйте!
Нина Уральская 07.07.2016 14:45 • Заявить о нарушении
Здравствуйте!
Нина Уральская 07.07.2016 14:45 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
