думки росли серцем
як у дощі
калюжі
аби не їхала голова
і не виступала байдужість
аби зливалася мить
і творила море
на півслова глибокеє
на відкриту горлянку
просторе
щоб мостів не було
тільки хвилі тендітні
лоскотали би нерви
наче леза трави
небо у квітні
і кораблики душ
пропливали би клином
без гармат
і суцвіттям вітрил уквітчали
синь журавлину
хай пливуть
не спішать
аж почнуть мерехтіти
в повномісячній старці
крихти згублених мрій
з вогнища літа
молоді береги
хай виношує спокій
припорошують сни
в те
що ранки проникнуть
сонячним соком
27 Квітня, 2016
калюжами серця
© Copyright: Юрий Лазирко, 2016
Свидетельство о публикации №116070510499
Свидетельство о публикации №116070510499
Рецензии
Спасибо, Таня.
И куда это наши кораблики доплывут?
Бог наверное знает...
Юрий Лазирко 05.12.2016 23:37 Заявить о нарушении
И куда это наши кораблики доплывут?
Бог наверное знает...
Юрий Лазирко 05.12.2016 23:37 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.