Мертвi зорi втомились блищать
У самотності думки дурні.
Я наважусь зробити зізнання -
Я вмираю від смутку. Вернись.
Верни час, що безжалісні стрілки
Вкрали з рук моїх і біжать,
І летять, мов комети та зірки,
Через всесвіт. Згорають, блищать
У долонях твоїх, мила моя.
Люба моя, скінчилось життя
Відтепер і відтоді від горя
Божеволію. У небуття
Я пішов, та крізь відчай і смуток,
Я всміхаюсь тобі із вікна.
Шлях чумацький полишив відбиток,
Лишив образ твій, де ти сумна
Посміхаєшся мені, та сльози
Із очей безупинно біжать.
Об 'єднати нас відстань не в змозі.
Мертві зорі втомились блищать.
Свидетельство о публикации №116070407998