Гаряче

Гаряче повітря висушує феном моє горло
Я шукаю склянку води, щоб запити це задушливе літо
Пити воду замість віски цим літом стало несподівано модно
З-під втомленого вентилятора мої тверезі думки розлітаються по світу

Міські божевільні просять у неба рятівної води
Сподіваються бути почутими, хоча самі вже не чують зовсім нікого
Я переглядаю архіви своєї пам’яті, шукаючи день, коли ми перейшли із тобою на ти
Постійно хочеться морозива. Був би поруч, приніс би мені у стаканчику – холодного і м’якого

Я раптом вирішила бути безоглядно щасливою
Може це спека висушила мені залишки того дівочого розуму
І нехай… яка з того розуму користь… лише пошуки чогось постійно важливого
Та й яке у цю спеку щастя… хіба що кілька годин прохолодного денного сну

Пригадуєш, ми з тобою завжди любили літо
Незважаючи навіть на те, що весь світ нагадував величезну та зморену пічку
Ми сміялися, як скажені і дивилися фільми з цим актором… як його?.. Дені де Віто
Я реально за цим скучила, але, якщо чесно, шансів майже немає потрапити у ту ж саму річку

Я мрію побачити кольоровий сон. З тобою мені часто снилися кольорові
Я посміхаюся, коли згадую нашу лавочку на тій вулиці, що донедавна носила ім’я Леніна
Я тікаю до нашої схованки вже з іншими чоловіками. Не хвилюйся, вони книжкові
Я завіршувала наше кохання. І тепер на нашій лавочці я із Жаданом нахабно зраджую Єсеніна