Песня молчания

"Песня,
Которую я не буду петь
Спит на моих устах..."
(Федерико Гарсия Лорка)

Песня,
Какую мне спеть
Уже не суждено,
Звенит между сиянием галактик,
Звучит неистовством
Оркестра космического,
Но в нашем потрёпанном
Страдающем мире людей –
Мире жизни и смерти
Песня,
Которую я не буду петь,
Которую не суждено, она просто,
Спит.
Спит на моих устах,
Спит между страницами
Ненаписанных книг,
Спит на пожарищах поселков,
Где когда-то жили люди
И гнездились аисты и воробьи,
А теперь пожарище –
Пепел черной одеждой
Злой женщины войны.
Песня
Которую нечего искать,
О которой все думают,
Что она мертва
Или  не родилась,
Существует в безграничности Вселенной
Изначально
Только не хочет почему-то, не хочет
Заглянуть невзначай
В мир людей-безумцев...



Пiсня мовчання
Шон Маклех Патрик
                "Пісня,
                Яку я не буду співати
                Спить на моїх устах…"
                (Федеріко Гарсія Лорка)

Пісня,
Яку мені заспівати
Вже не судилось,
Бринить між сяйвом галактик,
Звучить шаленством
Оркестру космічного,
Але в нашому потріпаному
Зболеному світі людей –
Світі життя і смерті
Пісня,
Яку я не буду співати,
Яку не судилося просто,
Спить.
Спить на моїх устах,
Спить між сторінками
Ненаписаних книг,
Спить на згарищах селищ,
Де колись жили люди
І гніздились лелеки і горобці,
А нині згарище –
Попіл одягом чорним
Злої жінки війни.
Пісня
Яку годі шукати,
Про яку всі думають,
Що вона мертва
Чи то ненароджена,
Існує в безмежжі Всесвіту
Споконвічно
Тільки не хоче чомусь, не хоче
Завітати бодай ненароком
У світ людей-безумців…