Може подихом новим прийдеш,
Може сумом у погляді зникнеш…
Що ти втратиш, а що ти знайдеш,
Коли долі своєї уникнеш?
Не питай, я не знаю куди
Мої мрії ведуть дивним шляхом,
Я злітаю у ніч чорним птахом,
Щоб залишити спогади,
Щоб залишити спогади.
Де дібрав полум'яна зоря
Колихає зелені простори,
Залишився не лишившись я,
Залишився не лишившись я, думками хворий.
Мої рани – то в серці сліди,
Легковажній душі покарання…
Тож зітри мої спогади,
Тож зітри мої спогади… востаннє.
Я чекав, коли прийде той час,
Коли всі будуть виграні битви.
Але вдача залишила нас
Наодинці з зітханням молитви.
Відчай входить скрізь замкнені двері,
Залітає в порожнє вікно,
Буду знов в цій самотній вечері
Пити спогадів міцне вино.
Ніч мине, мої думки кругами
Розійдуться у склянці води…
Щоб не було, щоб не було з нами, -
Зітри мої спогади!
Зітри мої спогади!
Зiтри моi спогади
© Copyright: Евгений Чук Ковальчук, 2016
Свидетельство о публикации №116070309590
Свидетельство о публикации №116070309590
Рецензии