За морозивом, або Юнак з онуками... Миклош Форма

                http://www.stihi.ru/2016/07/02/2214


Оригинал:


Ми знайомі з тобою наживо – без «сіток» і «постів».
Я тебе із онуком то зблизька, то здалеку бачу.
Наші зустрічі – мов, міражі – випадково і просто.
Я від першого погляду все зрозумів: ти – удача.

Кожна риса обличчя твого – із юнацької мрії.
Щось змістилося в часі, що ми не зустрілись раніше.
Моє серце зліта, як твої опускаються вії.
Твої руки з ікони якоїсь, не менше, не більше.

Твій онучок побіг за морозивом – ти попросила.
Ми такі втаємничені – вже над собою сміємось.
Ти – моя таємниця, усміхнена, ніжна і мила.
Ми з онуками теж за морозивом скоро зберемось...


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Мы знакомы вживую с тобой – без «сетей» и без «по'стов».
Вижу с внуком тебя то вблизи, то вдали – не иначе.
Наши встречи с тобой – миражи – и случайно, и просто.
Понял  с первого взгляда и то, что моя ты удача.

Каждый штрих – идеал, давней юности Синяя Птица.
Видно, время сместилось…могли б не увидеться дольше.
Сердце в небо стремится, когда опускаешь ресницы.
Руки – просто с какой-то иконы, не меньше, не больше.

Твой внучок побежал за мороженым: ты попросила.
Мы окутаны тайною и над собою смеёмся.
Ты сама – моя тайна, и так улыбаешься мило.
Вместе с внуками мы за мороженым вновь соберёмся…