Очима сина
Очима сина бачу небо,
Думки у ніч зібрав зрання.
Прийшла до мене ця потреба
Відкрити серцю почуття.
Очима сина я пишаюсь
Усім, що бачу навкруги,
І щиро краю я вклоняюсь
За те, щоб не було нудьги.
Очима сина вже малюю
Яскраве сонце у житті.
І вдень, і в ніч його шаную,
Спасибі я кажу й землі.
Очима сина я вплітаю
У долю зіроньку – мету,
З якими друзів привітаю
В роки стрімкові на бігу.
Очима сина зберігаю
На щастя світлий оберіг,
З яким ясніше примічаю
Канву не пройдених доріг.
Очима сина на світанку
У час роси під пісню солов’я
Я бачу мами вишиванку,
Яка мене від горя берегла.
4.05.2012
(Передруковано, без змін з 7-ї збірки віршів „За все вклоняюсь тобі, земле”, с.226-227)
Сб.10. «Моя любовь и счастье»
Свидетельство о публикации №116070107482