сплутане...

      сплутане…

…відпливає небо,
чи прозора тиша?
той, кому ми треба
незнайомцем кличуть…

свій куточок щастя
в кожного у серці,
і одне причастя
не боятись смерті…

чисте і бездонне
стежить за тобою…
з дотиком тривоги
чуєш неба голос?..

йдеш супроти долі!..
поспіхом, бездумно
з потойбічча воля
падала у душі…

плутала уяви,
зачіпала нерви,
нищила бажання,
поглядом таємним

дорікала Правда
у без дії будням…


Рецензии