Тернова хустка

Поле безкрає, небо глибоке
І швидкий, мов вітер,  років плин.
Тернова хустка, по  хустці  квіти
А у очах - волошок синь.

Зморений погляд,  натруджені руки.
Й запах духмяний високих хлібів,
Тернова хустка, по хустці доля
Й лагідний усміх, без лишніх слів.

Курка поважна, м’ята буяє
І над  криницю мудрий горіх
Тернова хустка, вицвілі квіти
І інша доля зве за поріг…
Ольга ЗАЇКА


Рецензии