…спокушають уяви, всіх, на різні думки
і таємністю зморена тиша…
якось знову нам вдасться побачити сни,
де кохання пора світ колише…
у мовчанні чужому, що завгодно живе,
хоч цікавість сильнішає швидше…
точно: Бог-Очевидець, значить бачить усе,
навіть те, що від погляду (глибше…)
ігнорують терпіння – нездатні любити життя,
світ калічить брехня до безмеж,
час без відліку мчить в круговерть небуття
Бог нічого не винен!.. авжеж!..
і забути доводиться те, з чого все почалось...
дні минають… даремно мрії
у очах віддзеркалюється небо – зниклих бездонь,
нездійснені нами події…
дефіцит твоєї присутності спотворює дійсність,
калічить мене забуттям
впорядкована пам'ять – комбінація цифр, слів, істин…
і не буде нічому (кінця…)
дефiцит без кiнця...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116063001124
Свидетельство о публикации №116063001124
Рецензии