до себе самi...

…у тиші прозріння – власна свобода
вона і не снилась ніколи тобі…
у тому і є психологія долі,
що Вірити треба по-перше собі…
відчув, як дратується сумнів безкарно?
не в кожному подиху зміни присутні…
снодійне душа ігнорує намарно
ми схожі і різні, ми – мрії відсутні,
забуті страхи, мов сліпі психіатри
діагноз спростовують, брешуть усім…
реальність?.. ілюзія?.. що тут гадати,
коли ми самі небезпечні собі…


Рецензии