1. Не бентеж.
Окремо, це коли не має меж,
Але байдужість очі криє квола.
А я відчула крізь полон одеж,
Себе під поглядом твоїм, як гола!
Обійди,
Мене, щоб не накоїти біди,
Сховала пам'ять я на антресолі.
Я місто не люблю це, як і ти,
Але мене сюди вертає доля!
Приспів .
Себе подаруй без обмежень наступної кралі,
К образам я звикла. Тобі від них легше, хто зна!?
Мені не нагадуй про себе, тримайся подалі,
Благаю зустрінемось, вигляд зроби - не впізнав!!!
2. Не бентеж.
Ти ж мешканець звичайних соц. мереж,
С тобою не побачити Сан-Ремо,
А я п'ю під роман солодкий фреш,
І вже не боляче, хоч ми окремо.
Ну бувай!
Ти там, де не зустрінеш і трамвай,
Але довкілля, це твій іспит може?
Нажаль, ножем розрізав цифру два,
Довів, що бути щирим не спроможний!
Окремо
© Copyright: Ледаа, 2016
Свидетельство о публикации №116062709840
Свидетельство о публикации №116062709840
Рецензии
Майстерно. Дуже цікавий твір. Зачепило....
Артур Грей Эсквайр 28.06.2016 00:27 • Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 28.06.2016 00:27 • Заявить о нарушении