КРИНИЦЯ
Я з глибокої криниці
Бачив зорі серед дня,
Вся вода була криштальна,
Мов у край прийшла весна.
А то бу;ла осінь сіра
З вітром, з краплями роси.
Я повірив у повір’я:
„Раз вода – то назавжди.”
Лише з нею починаєм
Та закінчуєм життя,
Наш колодязь з водограєм
Нам дарує набуття.
Ой, кринице – зоре ясна,
Ти - росиночка моя,
Ти завжди моя чарівна
І прозора, як весна.
В тебе сту;денька¬ водиця
Найживильна від усіх,
Бо ти копана криниця,
Біля тебе завжди сміх.
Ти є символ Батьківщини,
Сили, святості, краси.
І родючості, безсмертя,
Щирій в серці чистоти.
9.12.2011
Зб. 7 с.51-52
Криниця
© Copyright: Виктор Плут, 2016
Свидетельство о публикации №116062704882
Свидетельство о публикации №116062704882
Рецензии