Бджола нектар збирає квітковитий,
Минає те, що непотрібно їй,
Нисе в Родину здобут соковитий,
Щоб процвітав її могутній рій.
Є для бджоли і вітер Стрибожитель,
І Сонце, і дощі косі,
Для неї це великий вчитель,
Але для неї, не однакові усі.
Вона з другими бджолами не може,
Шука своїх, коли чужі кругом,
Терпляча, і в одинці тужить,
З невидимим на вколо ворогом.
Але вернувшись, ззабуття і заблукання,
Відчувши сердцем, де свої а де чужі,
Навьязанеє кимто сподівання,
Зникає зразу камінь на душі.
Серед своїх межі немає,
Тож дбайте і несіть світло-нектар,
І не базікайте погане хмарам,
Уважно відчувайте, бо це справжній дар.
Бджолиний дар
© Copyright: Александр Линник, 2016
Свидетельство о публикации №116062704791
Свидетельство о публикации №116062704791
Рецензии