На день народження

                Поетесі Юлії Куропатій.

В усіх краях нас, українців, вже немало.
Немов птахів, здіймало холодом та вітром.
Чи то земля нас рідна добре не сприймала,
чи ми самі кудись тягнулися за світлом.

По всіх світах шукали щастя ми та долі,
заради себе та дітей, вже, як прийдеться.
Де б не були, про рідне згадка мимоволі,
і пісня гарна українська з серця ллється.

На жаль, людей своїх втрачала Україна,
в яких є руки справні й вельми працьовиті.
Де зараз розум наш й чуття, що ми  родина?
Ми ж є народ! І люди в нас талановиті!..

В цей день коли,  було одна з нас народилась,
я надсилаю їй у подумах вітання!
Та зичу щастя, що омріяне та снилось.
Нехай на ранок прийдуть - лагідне світання,

лани із хлібом і ліси у чарах ночі.
І луки в квітах, стежки з запахом полину,
де зірки падали до неї прямо в очі…
Нехай завжди не забуває Україну!





24.06.2016 р.
Фото з Ін-ту.


Рецензии
Сильно сказано. Прекрасний вірш!

Артур Грей Эсквайр   28.06.2016 00:34     Заявить о нарушении
Дякую, шановний пане Артуре! Дуже сподіваюся, що наш спільний друг живий та здоровий. Часто згадую про нього та зичу йому у думках усіляких гараздів.
З найкращими відчуттями й до Вас,

Юрий Тригубенко   28.06.2016 15:07   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.