Пiсня мовчання... Шон Маклех Патрик

                http://www.stihi.ru/2016/04/11/8767

               
                "Пісня,
                Яку я не буду співати
                Спить на моїх устах…"
                (Федеріко Гарсія Лорка)


Оригинал:


Пісня,
Яку мені заспівати
Вже не судилось,
Бринить між сяйвом галактик,
Звучить шаленством
Оркестру космічного,
Але в нашому потріпаному
Зболеному світі людей –
Світі життя і смерті
Пісня,
Яку я не буду співати,
Яку не судилося просто,
Спить.
Спить на моїх устах,
Спить між сторінками
Ненаписаних книг,
Спить на згарищах селищ,
Де колись жили люди
І гніздились лелеки і горобці,
А нині згарище –
Попіл одягом чорним
Злої жінки війни.
Пісня
Яку годі шукати,
Про яку всі думають,
Що вона мертва
Чи то ненароджена,
Існує в безмежжі Всесвіту
Споконвічно
Тільки не хоче чомусь, не хоче
Завітати бодай ненароком
У світ людей-безумців…


Перевод с украинского Светланы Груздевой


                "Песня,
                Какую не буду петь я,
                Спит на моих устах…"

                (Федерико Гарсиа Лорка)

Песня,
Какую пропеть
Мне уж не суждено,
Звенит меж сияньем галактик,
Звучит неистовством
Оркестра из космоса,
Но в нашем потрёпанном,
Измученном мире людей –
Мире жизни и смерти –
Песня,
Какую я петь не буду,
Не суждено, значит, просто –
Спит.
Спит на моих устах.
Спит меж страницами
Ненаписанных книг,
Спит на пепелищах селений,
Где люди жили когда-то,
Гнездились аисты и воробьи,
А нынче пожарище –
Пепел одеждою чёрной
Женщины злой – войны.
Песня,
Какую не стоит искать,
Про которую думают,
Что она мертва
Или не рождена,
В безграничной  Вселенной
Существует веками,
Но не желает…да-да, не хочет
Заглянуть будто бы ненароком
В мир человеко-безумцев…


Аватар взят у Автора
оригинала с благодарностью...