Дiвчинка з оголеним плечем
так всміхалась щиро, так всміхалась...
Так до сонця юністю сміялась,
що і досі хочу ще і ще...
Може, знаю забагато я,
може, я живу занадто довго:
сміх її для неї – мить, нічого,
а для мене – молодість моя.
Може, сміх її – для мене знак,
щоб знайшов у своїм серці сили
і всміхався, як вона, щасливо,
щиро так і невимовно так...
Свидетельство о публикации №116062605954