Навіщо кров закапали у тіло?
Мабуть щоб жити тісно, у притул
Та щось не так, на серці шрами сміло
Малюють пензлем вмочуючи в мул
Картина так і вийшла вся у бруді
В очах людей не видно кольорів
Отак і я те яблуко на блюді
Вже довгі роки бачив тільки з снів
Душа моя без сну пристала трохи
Втомилася і хоче подрімати
Розбіжності людей у всі епохи
Завжди гасили в серце із гармати
Коли ж я встиг попасти в лабіринти?
Чи сам зайшов, чи хто десь допоміг?
Душа моя насправді хтіла жити
По іншому, щоб інший падав сніг
Не чорний і брудний, що зараз взимку
Та й зими зовсім інші я хотів
Й ці весни, й літо, й осінь я б в торбинку
Забрав би і в болоті притопив...
Щоб іншим все родилось і війнуло
Родитися потрібно і в собі
Як жаль, що все життя так промайнуло
Не з тими і не так, як ВСЕ мені...
Не так, як ВСЕ менi...
© Copyright: Мокренко Хром Олег, 2016
Свидетельство о публикации №116062603050
Свидетельство о публикации №116062603050
Рецензии