Вірю в майбутнє русинів
Я через років сто проснусь
і в небо синє підіймусь
та пролечу понад землею,
ім‘я якої знову – Русь.
Понад Дніпром моя країна
і Київ – матір городів.
Увесь народ – одна родина,
лиш щастя, радощі і спів.
Лунає пісня в чистім полі,
куди не глянеш – всюди рай.
Повсюди верби і тополі
та чистий, мирний виднокрай.
Почили в бозє депутати,
народу нікому „служить“,
бо люди з душ зірвали лати
й нарешті вільно стали жить.
На себе вільних працювати,
самі собою керувать,
буть хазяями в рідній хаті
і випрямилась горда стать.
Нема чиновників, таможні,
пропали судді й інша твар.
Лиш люди щирі і заможні
та їх сердець бездонних жар.
Я вірю, знаю, що це буде
хай через сто чи двісті літ.
Життя щасливим зроблять люди
і стане раєм увесь світ.
26.06.2016
Вiрю в майбутне русинiв
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116062601514
Свидетельство о публикации №116062601514
Рецензии