Сиділи двоє-сонця захід був.
Сиділи разом двоє-до світанку.
І говорили-хто про що хотів.
І слухали, мовчали, аж до ранку.
Як крилами -туман їх обіймав.
Як свіжістю- нічна роса умила.
Темнів, як плесо синюватий став.
А розійтись цим двом була не сила.
Сиділи двоє разом -до зорі.
Сиділи, аж допоки сонце встало,
Благословило на здійснення мрій,
Промінням теплим іх залоскотало...
Сидели двое
© Copyright: Татьяна Варващенко, 2016
Свидетельство о публикации №116062509176
Свидетельство о публикации №116062509176
Рецензии