Щоб я іще у комусь так тонула...
Дай заректися, Господи, мені
Щоб я отрути дикої ковтнула,
Пірнула в келих і лишилася на дні.
Щоб я іще комусь таке казала...
Згоріть, слова мої, в пекельному вогні!
Його душа - то царська тронна зала,
Там місця не залишилось мені.
І перед ким я впала на коліна?
За ким терпіла я пекучий біль?
Навіщо? Бідна я... Кому я цінна?..
Нема жебрачці щастя близь царів.
Щоб я когось іще так палко пила...
Бодай мені зректися почуттів!
Навіщо, Господи, я так його любила,
Коли мене він і хвилини не любив?..
Жебрачка
© Copyright: Зелёнка Симпл, 2016
Свидетельство о публикации №116062508209
Свидетельство о публикации №116062508209
Рецензии
Палке кохання, і таке міцне...
Але миттєве,
Так хочеться поплакати про це,
Та все ж не треба...
Бо дні-секунди хмарами пливуть,
Ген ген за обрій,
І вийде ж сонечко колись мабуть,
Життя в любові!
Ярик Лобань 19.11.2016 17:14 • Заявить о нарушении
Але миттєве,
Так хочеться поплакати про це,
Та все ж не треба...
Бо дні-секунди хмарами пливуть,
Ген ген за обрій,
І вийде ж сонечко колись мабуть,
Життя в любові!
Ярик Лобань 19.11.2016 17:14 • Заявить о нарушении