…стежка долі в’ється небом,
зроду вітер-поводир
проводжає нас за межі,
де повторюються сни…
на полотнах безіменних,
на дистанції до Мрій
не відхрестишся від себе,
як би марив, чи хотів?..
знов на аркуші паперу
ти самітній і не сам –
відчуваєш кожне серце
з хмар будує власний храм…
крiзь себе...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116062501108
Свидетельство о публикации №116062501108
Рецензии