Небо в твоiх очах

В унісон зливаються з небом
Твої кришталеві очі.

Симфонію ночі
Заграють іскри
Під твоїми повіками.

Тримай друзів близько.
А мене ще ближче,
Ніж ворогів.
Бережи як зіницю.
Носи хрестиком на своїй шиї.

Мене бережи
Як перлину в своєму морі,
Що впадає до Адріатичної
Затоки.
Як бережуть найсолодші надії.

Ми танцюватимемо танго
На три кроки.
Мабуть, аргентинське
(та хіба це робить погоду?)
Малюючи,
Накреслюючи своїми рухами
На паркеті космосу
Шлях молочний
Та Зоряну ніч Ван Гога.

І нехай тільки тиша підслухує
Наші розмови
Про міжчасові виміри
Та міжсезонні пори року.

Хмари з любов'ю,
Як матері новонароджених,
Вкладатимуть місяць спати.

Читатимуть вголос казки
Про чуттєве бароко
Та мовчазний романтизм
Наших з тобою
Гострокінечних
Рис.

Про найхолодніші руки
Та найтепліші усміхи.

Про ритмічні рухи
Танго,
Мабуть, аргентинського,
На три кроки
Під ночі літньої музику.

Хмари розкажуть
Про мінливість моста,
Про хвилі Вісли
Та про обійми Старого Міста.
Про небачені досі
Чужі міста.
Про астероїди, спалахи світла,
Про комети.
Про те, як ранок настав
Та наставатиме знову,
Як Всесвіт.
Про те, як журчить вода
Місячним сріблом.

Розкажуть,
Що ти по-справжньому не літав,
Якщо не звеш це любов'ю
Та не кричиш
Зриваючи голос
Про це небу
Й зіркам,
Коли сам-на-сам.

А ти вір їм,
Цим хмарам,
Вір їм,
Як Богу,
Просто тому що так треба.
Тому що небо,
Найкрасивіше в світі небо
В твоїх очах -
Храм.
Тільки
Для нас
Обох.
Тільки
Для нас
З тобою.

23.06 15:56