«Крадій»
Крадій.
Найсправжіший з усіх.
Він жив, як інші. Іншими й вмирав.
Пручався, метушивсь. На спіх
Думки і відгуки в снопи збирав.
Крадій.
Актор, яких не визнають.
Його обличчя кількістю не знають,
Красива й витончена в ньому лють.
Його не стерегуться і не обминають.
Крадій.
Нехитра хитрість. Розум нерозумний.
Банальний вигин власної душі.
Він часом нижче всіх, а часом – шумний.
Для нього люди – користь. Білі аркуші.
Крадій.
Усе його і має він нічого.
Час вічністю іде для нього де б не був.
Нове почує, віднайде, побачить,
Впивається у суть і він про все забув…
Крадій.
Прагматика його спекулятивна зброя.
Довірою харчується бідняк.
Йому усі, як він – від Фрейда і до Ноя.
Немає діла всім чому і як.
Всередині. Десь глибоко в людину
Колись пробрався саме той крадій.
Коли знайдеш його в собі, ти не цурайся.
Ти відпусти його. Пробач. І дій.
14.06.2016
Kradiy
© Copyright: Сергей Лукашовъ, 2016
Свидетельство о публикации №116062105405
Свидетельство о публикации №116062105405
Рецензии