Я зрозумів,що ти -чужа...
Що все,що було-час покликав,
І, навіть гостріем ножа,
Нам не зарадить того лиха.
І винні в всьому ми самі
Не вберегли того,що було,
Тепер,залишившись одні,
Сумуем,що усе минуло.
А спомин, мов жорстокий кат,
Ятрить безжалісно минулим,
Де ми не бачим власних вад
І плинність часу не збагнули.
Де радість ніжно обійма,
Зоряним шляхом нас несе до неба,
І в світі лиш Любов одна,
І від життя нічого більш не треба...
Душа болить і серце крае
Минулим спомином сумним,
Та знаю вже,що все минае,
Чи було рідним,дорогим...
І час залиже наші рани,
І спокій душу обійме,
І пам"ять в плині днів зов"яне,
І біль у серці промине...
19.06.2016
Все, що було-час покликав... укр
© Copyright: Иван Грицик, 2016
Свидетельство о публикации №116061909347
Свидетельство о публикации №116061909347
Рецензии