Читаю я ці твори і „балдію“,
за молодіж уже й не говорю,
чи може ще чогось не розумію,
чи втратив мандрівну свою зорю…
Дивлюся відгуки, хоч і не головред,
а тут зовсім уже не до зорі.
Єлей і фіміам, бальзам і мед –
такі тут зазвичай коментарі…
Закрутить так, що не второпа сам,
чого народу він хотів сказати.
Виною в тім можливо фіміам,
а мо‘ забувся номер він палати…
За молодих не варто й говорити,
не хочуть вчитися і нікому учить.
Систему в цьому мабуть слід корити,
бо хочуть всі життя за день прожить.
Маститі більше всіх мене дивують,
ті скелі, доки, від поезії кити...
Вони так хвацько і упевнено віршують,
що хочеться все кинуть і втекти!
Та все простіше, лиш прийдеш до тями,
і не страшні тобі уже „пантери“ й „тигри“ –
То з захватом бабусі з дідусями
гуляються собі в дитячі ігри…
19.06.2016
Подорожуючи рожевим сайтом КП
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116061907858
Свидетельство о публикации №116061907858
Рецензии