А ты на звёзды посмотри

Життя твоє було як сон
І не було ні смутку, ні печалі.
І день за днем ішов як йшов,
Аж раптом десь усе взялось,
Та ніби злі ті чари...
Накликали біду
І оселилися вона у долі.
Та негаразди у житті
І в ніжнім серці болі.

А ти на зорі подивись
Та в небо синє.
В душі собі ти посміхнись -
Нехай віднині,
Все що боліло на душі -
Нехай зів"яне.
Журба та відчай хай зійде
У ранці із туманом.

І перестала вірити у мрію,
Що може бути все набагато краще.
Не помічала ти добра.
Життя ставало ніби важчим.
І знов воно було як сон,
Але вже не з приємних.
Але ж надіялась у глибині
Та у думках тих потаємних,

Що знову ти колись
Подивишся на зорі.
І в небі синім тим нічним
Вони такі прозорі !
В душі собі ти посміхнешся
І от тепер віднині
Надія віра та любов
Із першим променем до тебе лине!

А ти на зорі подивись
Та в небо синє.
В душі собі ти посміхнись -
Нехай віднині,
Все що боліло на душі -
Нехай зів"яне.
Журба та відчай хай зійде
У ранці із туманом.