Мені у ній все до вподоби:
Манери стверджувать себе,
Язик дитячих жестів ворох,
Так щирих з погляду на те.
Спектаклем одного актора
Мов насолоджуюся я
З безумними очима в шорах*,
Безвільний, як оте ягня.
Зкумекать можна, що не бачив
Жінок я зроду у житті,
І другого не знав я щастя,
Як все обожнювать її.
Та це ж якась жахлива мука -
Не кожен зможе так зуміть:
Не юнаком, а в чині мужа
Від жіночки так очманіть.
*Бокові щитки на вуздечці,
прикріплені біля очей коня.
Захоплення
© Copyright: Владимир Кабузенко, 2016
Свидетельство о публикации №116061905453
Свидетельство о публикации №116061905453
Рецензии