Чути лиш тишу,
І більш ніяких слів,
В ній може щось залишу,
Хоча і згаю безліч днів.
І хтось скаже наостанок:
"Ти не той, хто нам потрібен"
Але настане тихий ранок,
І я йтиму без упину.
А я дійду до самого краю,
І розкажу всім багачам,
Нехай відчинять двері сараю,
Та дадуть волю біднякам.
Нехай бідняки йдуть по степам,
Та шукають себе в світі,
А потім ще розкажуть нам,
Про всі свої мрії розкриті.
І більше не буде в душі печалі,
Вони почнуть радіти всьому,
Не будуті мрії знову у сараї,
А будуть разом йти по-життю.
Тиша
© Copyright: Ярослав Франс, 2016
Свидетельство о публикации №116061904460
Свидетельство о публикации №116061904460
Рецензии