Друг завжди пізнається в біді –
так говориться звично в народі.
В ті часи коли тяжко тобі,
а не він у лайні і болоті.
Друг останню сорочку віддасть
і поділиться крихтою хліба.
Ради дружби він хату продасть
То дар божий, то сонце, то глиба…
Друг тебе зрозуміє без слів
й сам не скаже він зайвого слова.
Друг – це той, хто тебе зрозумів,
коли ти тільки „Друже…“ промовив.
Коли друг покидає тебе,
щоб навіки зустрітися з Богом.
Залишає все ж частку себе
в твоїх думах, ділах і дорогах.
Все вино я на себе візьму,
а якщо мені буде сутужно –
я покличу на поміч Кузьму
і роками провірену дружбу.
19.06.2016
* Світлій пам‘яті свого друга Володимира Комахи присвячую, написано на сороковий день з дня його смерті
Друг
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116061903175
Свидетельство о публикации №116061903175
Рецензии